Перейти до вмісту

Сторінка:Микола Гнатишак. Історія української літератури, ч. I (1941).djvu/19

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

виявленої цим твором. Кожна нормальна людина відкине з огидою і своїм видом найкращу квітку, якщо та квітка має гнилий запах. І ця здорова реакція належить таксамо до сфери естетики, як і подив для форми й колірів тої ж квітки. У висліді — ідейні, етичні, національні й суспільні первні мають у літературному творі також визначну естетичну функцію, — і саме тому я вважаю конечним тісно сполучувати естетичну оцінку літературного твору з оцінкою ідейною, етичною й національно-суспільною. Інакше сама естетична оцінка була б неповна, а для преважних сфер ідейного, етичного й національно-суспільного життя виникла б велика шкода.

Ось у такому сенсі прецизую третю і останню засаду оцього літературно-історичного досліду, як принціп ідейно-етичного естетизму.

 

Націоналізм і христіянська етика.

14. Але три вгорі зясовані формальні методичні принціпи наберуть повного свого сенсу щойно тоді, коли в них віллємо життєвий ідейний зміст. І тому слід тут підкреслити, що мій ідейно-етично-естетичний підхід до літературної творчости, згідно з етосом українського національного життя впродовж віків, конкретизується в засаді ідейного українського націоналізму, опертого на незломній основі традиційної в українському народі і вповні з його психікою зрослої христіянської