Сторінка:Микола Гнатишак. Історія української літератури, ч. I (1941).djvu/21

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана
Періодизація

I. Друге в основі теоретичне, але для практики дуже важне питання, яке слід вияснити в цьому вступі — це проблема періодизації історії української літератури. Проблема доволі важка і обтяжена консервативним загальним респектуванням традиційної схеми періодизації, що повстала головно на підкладі культурно-історичного й політичного, а в дальшу чергу язикового мірила, але зате зовсім зігнорувала моменти для історії словесного мистецтва найважніші, — моменти мистецько-стилеві.


Стара схема.

II. Оця культурно-історична, позалітературна схема періодизації вдержалася в менш-більш однакових формах у всіх наших важніших істориків літератури, включно до найновіших. Напр. і у М. Возняка ця схема зафіксована, і то навіть у категоричній формі: «Історію української літератури ділимо на три доби: давню, середню й нову», — при чому деякий поступ видно бодай у цьому, що Возняк резиґнуе з докладних дат розмежування цих діб (як досі: рр. 988, 1453 і 1798), а говорить лише загально про стару добу