Сторінка:Микола Гнатишак. Історія української літератури, ч. I (1941).djvu/54

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана

Родинно-обрядові пісні.

22. Крім вгорі наведених найстаровинніїних обрядових пісень, звязаних первісно з ріжними загальними поганськими релігійними святами й обрядами, — є ще ціла велика Група обрядових пісень, що навязують до основних приватних, родинних обрядів, таких як хрестини, весілля і похорон. Хоч тут може і нема стільки залишків глибоко-старовинного релігійного культу, як у попередніх Групах, усетаки і ці родинно-обрядові пісні належать своєю ґенезою й характером до найстарших творів українського словесного мистецтва.


Пісні при хрестинах.

23. Пісні при хрестинах відносно найменше просліджені, таксамо як і самі народні обряди підчас інтимного родинного святкування хрестин. Всетаки трохи цих прецікавих пісень зібрано.


Весільна драма.

24. Зате весільні пісні, сполучувані все у великі, прегарні, прастарі циклі весільної обрядової драми, збереглися у нас краще ніж у всіх інших народів. Ні одна нація не має такого повного й гарного, старовинного весільного обряду з безліччю пісень, як українці.

В деяких весільних піснях заховалася ще прастара память про насильне поривання дівчат або про купування жінки, — в пізніших є виразний відгомін побуту княжих часів. Відгуком глибокої