Сторінка:Микола Гнатишак. Історія української літератури, ч. I (1941).djvu/80

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

усамостійнювання українського письменства Княжої доби.

 

Переклади, перерібки, компіляції.

13. На підставі дуже фраґментарного літературного матеріялу XI.–XIII. століть, що завдяки примхам історії доховався до наших часів, можемо собі витворити ось який образ українського письменства II. періоду:

Як часово, так і кількостево стояли на першому місці серед найстаршого українського письменства дуже цікаві й численні переклади, перерібки та компіляції з реліґійної і світської візантійської літератури, частинно зроблені давніше в Болгарії і звідти перенесені на Україну, а частинно перекладені й перероблювані з грецької мови на староболгарську вже в Україні.

 

Найстарші українські книги.

14. Ясна річ, що найскорше прийшли в новоохрещену землю книжки конечні для богослужебної практики, і що саме до цієї ґрупи церковних книг належать дві найстарші заховані українські рукописні книги, а саме Остромирове евангеліє з 1057. р. і Супрасльський рукопис також з XI. століття.

 

Богослужебні тексти.

15. Найважніша, джерельна богослужебна книга — це св. Письмо Нового Завіта, головно в його скороченому, до церковної практики при-