Сторінка:Микола Гнатишак. Історія української літератури, ч. I (1941).djvu/81

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана


стосованому виді як т. зв. євангеліє апракос, тобто вибір євангельських «чтеній» (а також «чтеній» з Апостола) на всі неділі і свята церковного року в календарному порядку. Оці книги, так само як і богослужебні підручники з текстами церковних відправ, поширилися значно в Україні зараз після офіційного приняття христіянства. Зпоміж богослужебних книг у вужчому сенсі вже в XI. в. були в нас особливо знані т. зв. Служебні минеї, збірки богослужебних текстів у церковно-календарному порядку. Поруч церковно-практичного значіння, мали ці книги також вагу як перші в Україні збірки вартісної штучної релігійної поезії, якої так багато в усіх христіянських церковних богослужбах.


Св. Письмо.

16. Менше церковно-практичне, а більше релігійно-виховне значіння мали переклади св.

Письма Нового Завіта в цілості, себто всіх чотирьох Євангелій, Апостола і Апокаліпси. Ці пепереклади були в нас також уже в найстаршій христіянській добі, так само як і дуже популярний на Україні Псалтир, а далі також вибір зі старого Завіта п. з. «Паримейник», Мойсееве Пятикнижя, Осьмикнижя і ін.

Дуже давні, вже з XI. ютол., є також перші наші зразки коментованих перекладів св. Письма, головно т. зв. Толкові Євангелія, і гадательні