Сторінка:Микола Гнатишак. Історія української літератури, ч. I (1941).djvu/9

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана

Людина і письмо.

2. Але крім мови, що послуговується як матеріялом людським голосом, зуміла людина використати для себе ще й інший засіб зображування довкільного світа, а в дальшому і взаїмного порозуміння. Вже в найдавніших часах пробували люди рисувати ріжних звірів, дерева, рослини і т. п.; згодом ці примітивні рисунки, а також інші умовні значки, стали другим засобом порозуміння й прецизування думки: повстало письмо.

Будівельний матеріал духової культури.

3. Слово та письмо, як найдосконаліші зовнішні прояви змісту людської душі, стали будівельним матеріялом духової культури людства. Без слова годі собі уявити те, що ми привикли називати духовою культурою; а бодай ця культура, коли не мала б змоги послугуватися словом, мусіла б виявитися в якихось зовсім для нас чужих і незрозумілих формах. Знову ж без письма годі собі уявити вищі щаблі культури формованої словом.

Будівнича ідея.

4. Отже слово й письмо — це основний матеріял, з якого повстає величезна будівля людської духової творчости. Але навіть найкращий матеріял нінащо не здасться, якщо нема будівничого, — якщо нема надії, що дала б цьому матеріялові рух, життя і красу. Такою ідеєю, що створи-

8