Окінчені ґімназиясти, ті матуристи з голки звичайно бувають раді як пташки, що видобули ся з неволї на вільний простір. A Зенько не то. Він анї трошки не був радий, а навіть озлоблював ся на тих своїх товаришів, що лишали ся ще по кілька днїв на станциях і гуляли по містї…
— Чим у такій западнї тїшити ся, де нї місця, нї повітря, хиба в шиночку наводити на себе парадокс — відповідав Зенько товаришам, що кликали його на гуляня. По матурі він ще менше показував ся на вулицях міста, як перед тим.
А вжеж при тому мусїв нудьгувати. Ще й як! Дотеперішнє його житє складало ся з ріжнородних задач, із виучуваня лєкций; те житє при матурі, серед найбільшого напруженя нараз урвало ся, а він опинив ся неначе той мельник, якому в ночі підчас сну вода прорвала ся повисше лотоків, через що мельник напруго збудив ся, не мав ясної тямки і не чуючи лопоту колїс, нї шуму води не міг
