думки й книжки, але пізнїйше починають під його впливом і росийські Українцї робити таку роботу, яку з успіхом проводили їх брати в Галичинї.
В першїй половинї девятьдесятих років уже появляють ся зародки українських орґанїзаций, котрі мають на метї не тільки культурно просьвітні, як було давнїйше, але й полїтичні домаганя. Нї одна з сих орґанїзаций не дожила до наших часів, але тим не менше їх значінє і в істориї розвитку українського руху дуже велике. Вони підготовили ґрунт для будучих українських партийних орґанїзаций, дїяльність котрих так широко розвинула ся підчас революцийного руху на Україні, в підготованю й орґанїзациї котрого вони взяли визначну участь.
Погляньмо тепер, в якому станї був український рух перед вибухом революциї 1905 року в Росиї. В просьвітній области мали Українцї один свій місячник в росийській мові „Кієвскую Старину;“ мали вони також і видавниче товариство, так зване „Благотворительне Общество для изданія дешевихъ и общеполезнихъ книгъ“ (Добродїйне товариство для видаваня дешевих і загальнокорисних книг,) заложене 1898 р. у Петербурзї. Се товариство приєднало до себе чимало членів по всїй Українї й видало досить багато книжок для народа. Крім того треба згадати дуже корисну видавничу дїяльність в девятьдесятих
