роках Б. Грінченка в Чернїгові і дїяльність видавничого товариства „Вік” у Київі, котре було заложене гуртком українських академиків в 1895 роцї. Сї видавництва видали чимало путящих книг, але закон 1876 року не давав їм змоги як слїд розвинути свою дїяльність.
Не маючи можливости одержувати просьвітув українському дусї у себе, росийські Українцї натомість з тим більшою силою звертають ся до Галичини, де від девятьдесятих років з особливою силою починає розвивати ся українська культурно-просьвітна праця. З початку девятьдесятих років виїздить до Львова з Київа ще один Українець, історик Михайло Грушевський. У Львові він займає українську катедру всесьвітньої істориї на львівському унїверситетї. Людина незвичайно талановита й дїяльна, з широкою европейською осьвітою, він за короткий час своєю невтомною дїяльністю на полї науковім, дуже причиняєть ся до швидкого розвитку українського руху.
За останні десять лїт XIX віка Галичина мимо дуже важких умов свого власного істнованя, робить ся осередком того руху. Відносно до росийської України вона відграє ролю захисту, де витворюють ся й полїпшують ся способи, якими швидще можна осягнути відродженє українського народа. Силами письменників місцевих із ро-
