партиї. Першою такою партийною орґанїзациєю на українському ґрунтї була „Революцийна Українська Партия.“ Вона дожидала аж до наших часів принявши в кінцї 1905 р. назву Української Соціяльдемократичної робітничої Партиї“ з неї видїлила ся й „Українська Народня Партия,“ й мала величезне значінє в істориї розвитку українського руху. Члени сеї партиї вперше взяли ся до революцийних способів боротьби. Царський уряд не дозволяв друкувати гарних українських книжок отверто, вони друкували їх тайно, або в Росиї, або в Галичинї, й ширили їх між простим народом. Вони бачили, що простий нарід гірко бідує, що його утискають пани, що мають в своїх руках землю, й капіталїсти, що мають фабрики і заводи. І вони йдуть між нарід і починають при помочи книжок і щирого вільного слова розкривати темному народови очи на причини його лиха. Вони вчать його, що найбільший ворог працюючого люду се пани й капіталїсти, бо живуть з чужої працї, самі нїчого не роблячи, вони вчать його, що треба бороти ся проти росийського самодержавства, бо се самодержавство все обороняє ворогів працюючого люду, а крім того не дає йому нїякої законної можливости з сими ворогами бороти ся. Рівнонасно вони показують селянам, як саме треба бороти ся з панами. Осьвідомлене селяньство вони орґанїзують в гур-
