ти ждучи кращих часів. По инших місцях Українцї теж взяли ся до видаваня часописий. Так в Петербурзї через пів року виходив місячник „Вільна Україна“ відтак ґазета „Наша Дума“, в Київі „Боротьба“ в Одесї „Народна Справа“, а відтак „Вісти“ в Катеринославі „Добра Порада“ потім „Запорожє“ але всї ті ґазети позаборонювано а редакторів з дебільшого посаджено до тюрми. Так і лишила ся цїла полуднева Україна без своєї ґазети.
У Камінци подільськім почала виходити „Світова Зірниця“, в Київі (від 1907 р.) „Слово“. Нарештї в 1607р. Українська Громада в другій Державній Думі мала свій власний орґан „Рідна справа Вісти з Думи“, призначений для українських селян. Ся ґазета була незвичайно гарно ведена й мала величезний успіх. На жаль вона мусїла припинити ся після розгону другої Думи.
З часописей фахових виходить і досї „Українське Бжільництво“, що видавало ся з початку в Петербузї, а потому перенесло ся до Київа. До Київа ж мусїв перенести ся і „Рідний Край“, бо в Полтаві адмінїстрация почала його дуже переслїдувати й оголосила що замкне ту друкарню, яка посьмілить ся його друкувати. Та на жаль в Київі напрям і зміст „Рідного Краю“ цїлком змінив ся. Натомість у Київі почала виходити
