розвинув ся в цїлій своїй силї й у самодержавного царя Миколи II., видерто манїфест 17. жовтня з обіцянками всяких свобід, у Лубнях почала виходити перша на Українї лєґальна українська ґазета „Хлїбороб“, призначена для селян. Вона мала величезний успіх, але росийський уряд почав її зразу конфіскувати, а після пятого числа й зовсїм припинив її видаванє. Натомість в груднї 1905 року вийшло у Полтаві перше число тиждневника „Рідний Край“. У Київі мала виходити щоденна ґазета „Вільне Слово“ і місячник „Нове Житє“ але київська адмінїстрация заборонила їх видавати. Натомість з початком 1906 року у Київі почав виходити дневник „Громадська Думка“ і місячник „Нова Громада“. Та „Громадська Думка“ істнувала не довго. Вже в осени 1906 року київська адмінїстрация зробила в її редакциї ревізию, багатьох співробітників поарештовала й посадила до вязницї, а саму ґазету припинила. Та через кілька місяцїв перерви у Київі почала виходити „Рада“, котра мимо ріжних грошевих кар, які накладав на неї московський уряд, виходить і досї. В тяжких умовинах, як бачимо, довело ся жити новонародженій українській пресї і не скрізь воно виходило так добре, як у Київі, що замість одної ґазети появляла ся нова. Виходила у Київі сатирична часопись „Шершень“, але згодом перестала виходи-
