згадуємо ще про иньші видавництва, котрі не ро звинули значнїйшої дїяльности.
З особливим признанєм треба піднести видавничу дїяльність Київського Товариства „Просьвіта,“ заснованого в память Шевченька у 1906 роцї. За три роки свого істнованя вона видала вже чимало дрібних книжок для народа. З усїх „Просьвіт“ на Українї про дїяльність котрих ми будемо говорити далї, вона одна розвинула так гарно видавничу дїяльність. „Просьвіта“ в Одесї почала була видавати також українські книжки, та вже другу книжку адмінїстрация сконфіскувала, а на голову Товариства наклала чималу грошеву кару.
Редакция місячника „Лїтературно-Науковий Вістник“ теж видає останнїми часами чимало книжок; се відбитки найкращих річий, що містили ся в часописї. Окрім того „Українсько-руська Видавнича Спілка“ теж перенесла в 1907 р. свою дїяльність до Київа і видала вже там кілька добрих книжок та готує до видаваня ще нові.
Загалом попит на українські книжки на росийській Українї незвичайно збільшив ся. Давнїйше на цїлу Україну істнувала тільки одна українська книгарня — редакциї місячкика „Київська Старшина,“ й тільки денеде по иньших книгарнях на Українї можна було побачити українську книжку. Тепер справа значно змінила ся
