просило о дозвіл на такі біблїотеки, але нї одна біблїотека не була дозволена. Так само не дозволила вона київській „Просьвітї“ й відкрити в своїм помешканю склад книжок.
Крім видавництва дїяльність київської „Просьвіти“ довший час виявляла ся в уладжуваню українських концертів з рефератами. Останнїми часами жваву дїяльність розвинула шкільно-лєкцийна комісия, котра на передмістях уладжує систематично приступні виклади з природознавства і читаня найкращих творів українського красного письменства і таким чином несе просьвіту безпосередно в широкі круги українського робучого люду Київа й привчає його до рідного слова. Товариство пристало до справи українїзациї шкіл і відносило ся до київського унїверситету з просьбою завести на ньому українські катедри, і до Української Громади в другій державній Думі, просячи її, щоб вона внесла до Думи і підтримала законо проєкт про українську школу.
Ми не будемо дальше оповідати про дїяльність иньших „Просьвіт“ на Українї. Вона більше менше така сама, як дїяльність тих трьох „Просьвіт,“ про які отсе була мова. Крім них істнує на Українї ще чимало „Просьвіт“: „Просьвіта“ в Житомірі, в Чернїгові (з філїєю в Нїжинї), в Миколаєві, в Катеринославі, в Новочеркаському, в Мелїтополї (Таврія), в Холмщинї, в
