та українського народа, бачимо як росийський уряд страшенно переслїдував і переслїдує навіть мирний культурно-просьвітний український рух. Та крім сього він всякими способами визискує український нарід ще економічно. Одним з способів такого визиску являєть ся збиранє з українського народа податків, котрі потім держава витрачує не на його користь а де инде. Такий рабунок української людности на користь росийської держави почав ся вже давно. Ось наприклад ішло до державного росийського скарбу з Українцїв в 1764 р. — 451 тисяч рублїв, в 1773 р. вже 486 тисяч, а далї маємо:
| 1781 | 1782 | 1783 | 1784 | 1785 | 1786 |
| 433 | 451 | 459 | 602 | 583 | 701 |
Ся табличка показує, як швидко й безупинно зростали податки з української людности. Усьогож протягом часу від 1764—1786 року, себто за 22 роки податок збільшив ся майже в двоє. Цїкаво зауважити, що сей величезний зріст оподаткованя української людности відбував ся разом зі скасованєм її місцевої самоуправи і остаточним заведенєм московських порядків.
Та поглянемо, як дїєть ся тепер. Ось відомости про се, які ми маємо від самого правительства. За 10 років від 1882 до 1891 року, зібрано з України звичайних доходів 1,428.717 тисяч рублїв.
Зроблено на Українї звичайних видатків 727.128 тисяч рублїв.
