Сторінка:Микола Залїзняк. Росийська Україна та її відродженє.pdf/62

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

вариство.“ Се товариство розвинуло досить жваву дїяльність. На його наукових засїданях, де буває все багато й сторонних людий, читають ся й обговорюють ся ріжні наукові працї. В осени 1907 р. товариство урядило в Київі ряд викладів з української істориї й лїгератури, видало чотири томи своїх праць і т. д.

***

Перейдїм тепер від культурно-просьвітного руху Українцїв до руху полїтичного. Висше ми згадували про участь Українцїв у з'їздї журналїстів та письменників та у з'їздї відпоручників земств. Насамперед звертає тут на себе увагу домаганє автономії України. Се давне домаганє Українцїв. За нього борола ся ще українська старшина, його виставляли Кирило-Методіївські братчики, особливо велику увагу звернув на уґрунтованє автономії України М. Драгоманов, нарештї всї українські полїтичні партиї в Росиї теж мають в своїх проґрамах се домаганє, хоч і вкладають в нього неоднаковий зміст. Се явище цїлком зрозуміле, коли пригадати, скільки лиха натерпів ся український нарід від часу свого прилученя до Москви від того, що московський уряд сам хотів орудувати його справами й заводити свої порядки. Ми бачили вже висше, як від московських порядків страшенно занепала осьві-