Принявши таким чином усяку абстракцію за виведенє законів — влучив Конт усю свою фільософію історії т. є. науку феноменольоґічну в свою соціольоґію під назвою Соціяльної дінаміки, не зрозумівши гаразд, що й „справдїшна історія ріжнородних предметів“ може бути і абстрактною і конкретною, усе залежить лишень від степени. Артистична картина і схематичний нарис, подрібна біоґрафія і коротка характеристика, огляд і résumé — все мають предметом феномен, байдуже чи се якась там річ, чи особа, чи факт. І в історії можлива цїла ґрадація від артистичних нарисів, найменьших подробиць, довгих оглядів частин до абстрактних схем, до загальних характеристик, до коротких правил, цїлий ряд ступінїв між конкретністю безпосередного історичного матеріялу і абстрактністю його квінтесенції. В тім значіню фільософія історії
tive, 1853, т. III., contenant la dynamique sociale on traite géneral du progrès humain (Philosophie de l'histoire). — В. Лесевичъ, Опытъ критическаго изслѣдованія основоначалъ позитивной философіи, СПБ. 1877, стр. 32 sq., 202 sq., 228 sq. — Де-Роберти, Соціологія, СПБ. 1880, стр. 38 sq. — Blondel, Les sciences abstractes et les sciences concrétes (Revue de la philosophie positive, 1882, Janvier–février).
