Перейти до вмісту

Сторінка:Микола Костомаров. Гетьманованє И. Выговского и Ю. Хмельницкого (1891).djvu/178

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана
— 168 —

зъ гарматъ, пили за здоровлє короля и королевои. Полковники по̂дпивши, выхваляли короля, особливо королеву. „Вона наша мати!“ гукали зъ наущуваня Бенёвского.

— „Дивно, що отсе наша чорна рада во̂дбулася съ такою згодою“ мовивъ дехто.

Бенкетували трохи не цѣлу но̂чь. Въ ранцѣ зновъ скликали раду. Бенёвскій казавъ вычитати привилеѣ, яки̂ по гадяцко̂й умовѣ здобувало собѣ во̂йско запорозке. Не було лишень речи про Руске князѣвство. Козаки пильно зъ увагою слухали, а пото̂мъ загомонѣли:

— „Отъ коли бъ бувъ Выговскій, ще якъ гетьманувавъ, отакъ выразно намъ вычитавъ, та розжувавъ намъ, то воно бъ и не сталося отого лихолѣтя.“ Не добрыми словами помянули Выговского!

Далѣ — дехто намовленый Бенёвскимъ ставъ вымагати, що бъ писарь Семенъ Голуховскій положивъ писарску печатку и що бъ єѣ доручити Павлу Тетерѣ. Гетьманъ, памятаючи обѣцянку слухатися Бенёвского и собѣ озвався, що бъ на писарство посадовити Тетеру. Полковники не во̂дважилися на суперѣчь. Голуховскій прийшовъ на раду, нѣчого не по̂дзорячи, и отся перемѣна була для него великою несподѣванкою. Мовчки положивъ во̂нъ печатку, а Бенёвскій доручивъ єѣ Тетерѣ и промовивъ, що зъ волѣ гетьмана и полковнико̂въ теперь Тетера писарь во̂йска запорозкого. Тетера те жь-бы-то не сподѣвався на писарство и мовчки взявъ печатку, а трохи згодя промовивъ:

— „Вы вѣдаєте, що я бувъ посломъ до Московского царя и въ Москвѣ довѣдався, якого лиха замышляє царь на Украину. Коли у во̂йску запорозкому зновъ выникне зрада нашому природженому державцеви, то я не хочу знати не то що вашои печатки, а навѣть Украины.“

— „Не приведи Господи! гукнули козаки, що бъ мы гадали про ворохобню, або про прихильно̂сть до царя. Ты, пане Тетеро! напучуй и въ усему доглядай молодого пана гетьмана. Мы на Тебе сподѣваємося и тобѣ доручаємо и самыхъ себе и своихъ жѣнокъ, и дѣтей и худобу нашу.“

Козаки приставали, не змагаючись, на все, чого хотѣвъ Бенёвскій. Тодѣ во̂дъ гетьмана и во̂йска запорозкого по̂слали були листы до Борятиньского и Чаадаєва и въ Переяславъ до воєводы, що бъ вони зъ усѣмъ московскимъ во̂йскомъ выби-