Бенёвскій прибувъ на раду, певный, що гетьманъ и старшина вже тутъ; але ихъ не було нѣкого. Козаки поставали звычайно въ кругъ. Бенёвского ввели въ кругъ и посадовили на ослонѣ. Усѣ показували єму ознаки пошанованя.
— „А де панъ гетьманъ? насампередъ спытався Бенёвскій.
— „Ваша мило̂сть — заступаєте короля: коли кажете покликати єго, то во̂нъ мусить прийти. Бенёвскій по̂славъ по гетьмана. Юрій прийшовъ: зъ нимъ прийшли и полковники. Гетьманъ знявъ шапку, вклонився на всѣ чотыри боки и вступивъ въ кругъ. Тутъ положивши на землю шапку, а на неи булаву, промовивъ, що зрѣкається гетьманувати. Далѣ во̂нъ мовивъ: „По волѣ Божо̂й и по вашому бажаню вы пригорнулися до нашого природженого державця. Теперь, що бъ не було у насъ московского ладу, король вырядивъ до насъ свого заступника, завести у насъ иншій ладъ.“
Бенёвскій державъ довгу промову, выхвалявъ короля, ганьбивъ Москалѣвъ и ско̂нчивъ оголошенємъ всепрощеня во̂дъ короля и Речи-Посполитои. Козаки гукнули: „Слава Богу и королю нашому ласкавому. Все лихо сталось у насъ черезъ старшину, вона ради власнои користи обманювала насъ. Мы теперь будемо вѣрными королеви, и хочь бы ро̂дный батько пустився баламутити, то й єго вбємо!“
Бенёвскій оголосивъ, що увесь ладъ, заведеный Москалями, йде въ нѣвець; король ставить новый урядъ во̂йсковый и затверджує на гетьмана Юрія Хмельницкого: взявши зъ землѣ булаву, во̂нъ доручивъ єи Хмельницкому, дальше затвердивъ на обозного Носача и доручивъ и єму булаву.
Козаки радо повитали Хмельницкого.
— „Теперь, мовивъ Бенёвскій, ходѣмо до церкви та подякуємо Богови и нехай усе во̂йско заприсягне на короля.
— „Усѣ, усѣ заприсягнемо! гукали козаки. Прийшли до церкви. Протопо̂пъ Мужило̂вскій (знаменитый свого часу ученый и письменникъ, во̂нъ писавъ, хочь и по польски, але проти латиньства) сказавъ проповѣдь. На аналою середъ церкви лежало розгорнене Евангеліє и передъ нимъ заприсягали козаки, промовляючи присягу за писаремъ. Козаки во̂дрѣкалися во̂дъ Московщины и клялися бути вѣрными королю.
Съ церкви Хмельницкій запросивъ до себе на обѣдъ Бенёвского и товаришѣвъ. Обѣдъ бувъ веселый и гучный. Палили
