вою вдатнѣйше, нѣжь єи сестра. Вона зъ батько̂вскихъ грошей пообдаровувала людей вплывовыхъ на радѣ и прихилила ихъ до своєго чоловѣка. Багато людей съ тыхъ, що тямили Тетеру, не вважали єго нѣ розумомъ, нѣ сумлѣнємъ за дотепного гетьманувати; але хабарѣ замазали все. Украиньскій лѣтописець Величко повѣдає, що тодѣ кождый козакъ за золото й срѣбло, не то-що давъ бы собѣ око выколоти, а продавъ бы батька-матѣрь: „Усѣ вони, каже Величко, походили на Юду, що продавъ за грошѣ Христа и де вже имъ було дбати про безпомо̂чну свою матѣрь Украину.“ Се було цѣлкомъ натурально! Украиньска справа гинула. Разъ-у-разъ невдача за невдачею знищили надѣѣ, люде позбулися вѣры въ свою справу, въ свою мету; выникали думки, що до тои меты не досягнути. Черезъ се зникала воля и терпѣнє; слабшала любовѣ до ро̂дного краю, до громадского гаразду; патріотични̂ подѣѣ и жертвы показувалися даремными. Особисте, приватне самолюбство переважувало чесни̂ патріотични̂ спонуканя. Своє хатне лихо для кожного ставало непомѣрно тяжкимъ; кождый ставъ дбати про себе самого: людски̂ душѣ дро̂бнѣйшали, мерзенѣли, розумъ людскій тупѣвъ по̂дъ ваготою тяжкого шуканя шляху до спасеня. Усе, що колись було дорогимъ, святымъ, теперь продавалося дешевше та дешевше. Героємъ часу вважали того, хто середъ загальнои колотнечѣ умѣвъ зберегти себе самого, выринути съ ковбанѣ смуты, затопивши въ ню другихъ, забезпечити себе самого, погубивши ближныхъ. Метке ошукуванє, шахрайство — стали добродѣйствомъ; безсердечне злочиньство — вважалося за во̂двагу; великодушно̂сть вважали за дурницю. Воно такъ все було въ исторіи за тыхъ часо̂въ, коли громада, не досягаючи своєи меты, не переносячи утиско̂въ лихои долѣ, починала вмирати, нѣвечитися. Такъ скро̂зь бувало, де громада не йшла одностайно до выразно помѣченои меты, де громадскій идеалъ заслонявся идеаломъ особистои наживы и самолюбства.
Отаке умиранє, таке нѣвеченє розпочиналося тодѣ по Украинѣ, середъ тои громады, що въ исторіи Славяньства мигнула сяєвомъ зъ назвою во̂йска запорозкого. Метою тои громады була національна, політична самосто̂йно̂сть Украины-Руси. Исторични̂ обставины не сприяли доброму розвоєви въ во̂йску запорозко̂мъ горожаньскихъ засновинъ въ тако̂й мѣрѣ, въ яко̂й
