рожцѣ вызнали кошовымъ гетьманомъ Ивана Бруховецкого. Се була зъ роду-вѣку нечувана на Украинѣ посада! На кошового гетьмана выбрали Ивана Сѣрка. Бруховецкій прибувъ на Украину, величаючись кошовымъ гетьманомъ, гадаючи зробитися и гетьманомъ во̂йска запорозкого. Во̂нъ закватирувавъ у Гадячи; зъ нимъ бувъ и Методій. Обыдва вони домагалися передъ Москвою, що бъ на выбо̂ръ гетьмана була скликана чорна рада. За Бруховецкого тягъ руку и Ромодановскій; отся прихильно̂сть Ромодановского хилила до Бруховецкого майже чи не половину Лѣвобережа. Золотаренко й доси бувъ певный, що Методій стоить за него и що Сѣчовики нѣкого на гетьмана не бажають, окро̂мъ єго Васюты. Во̂нъ и теперь не розумѣвъ и не сподѣвався на те, що дѣялося на Украинѣ. Така певно̂сть Золотаренка була на користь Бруховецкому. Золотаренко, довѣдавшися, що Бруховецкій въ Гадячи, сподѣвався листо̂въ во̂дъ него: листы не приходили. Мовчавъ и Методій; отсе особливо дивувало Золотаренка; во̂нъ поѣхавъ до Гадяча, де тодѣ перебувавъ и Ромодановскій. По дорозѣ Золотаренко завернувъ до Батурина: тутъ значне товариство єго — во̂драджувало єго ѣздити до Бруховецкого, а раяло швидше погодитися зъ Сомкомъ и помагати єму зробитися гетьманомъ. Золотаренкови здалося, що се не щира порада, а интрига Сомковыхъ приятелѣвъ; во̂нъ такъ розлютився на сю пораду, що загадався закликати до себе на бесѣду отыхъ пораднико̂въ, та й повбивати ихъ. Во̂нъ ставъ по̂дмовляти до сеи справы пѣхотынцѣвъ, але вони не по̂шли на таке злочиньство и трохи не вбили єго самого. Тодѣ Золотаренко, тямлячи, що московски̂ воєводы ласи̂ до хабаро̂въ, по̂славъ до Ромодановского подарунко̂въ и наказавъ своимъ посламъ вывѣдати за певне — якъ гадають сѣчовики. Ромодановскій на той часъ бувъ въ Зѣньковѣ, де перебували и Запорожцѣ. Ромодановскій не принявъ подарунко̂въ, та ще поглумився зъ нихъ. Золотаренкови̂ по̂сланцѣ почали могоричити Запорожцѣвъ. Деяки̂ съ по̂дпилыхъ, розпустивши языка, промовилися, що вони зо̂бралися, що бъ перебити городову старшину, бо вона наживається съ простого народу; и насампередъ до̂станеться Золотаренкови и Сомкови. По̂сля такои звѣстки Золотаренко розжувавъ, що Методій пошивъ єго у дурнѣ и що во̂нъ обносивъ передъ Москвою зрадникомъ Сомка на користь не собѣ, а кому иншому; та ще
