листѣ написано було: „Пушкарь жаднои послуги цареви не вчинивъ, хиба те за послугу мати, що надъ Донцемъ людей царскихъ повытинавъ (фактъ невѣдомый), и теперь дворы по за мѣстомъ попаливъ, а пушкарѣвцѣ грабують; проте во̂нъ зъ своєю лютостю праведнымъ стає, мы жь съ правдою мѣсця не знаходимо; во̂нъ родичѣвъ нашихъ и козако̂въ багато забивъ, жѣнокъ та дѣтей ихъ помордувавъ, а въ васъ, невиненъ“. Бутурлинъ швидше вырядивъ гонцѣвъ до Москвы просити во̂йска; на Украинѣ, мовлявъ, небезпечно: Поляки вже прийшли, Татаре починають гро̂зни̂ заходы, въ краю великій неладъ. Въ Москвѣ почали вагатись. Останнихъ днѣвъ цвѣтня прибувъ до столицѣ Лѣсницкій за посла во̂дъ гетьмана й усего Запорожа; слѣдомъ за нимъ прибули й други̂ гонцѣ: Бережецкій та Богунъ зъ додатковою просьбою про вгамованє бунтовнико̂въ. Украинцѣ повѣдали, що Татаръ покликано черезъ наглу потребу, й коли бъ вони не прийшли, то бунтовники вбили бъ гетьмана й зруйнували бъ увесь край. Поданя, яки̂ тодѣ робивъ Лѣсницкій, припадали до того, чого то̂лько мо̂гъ бажати урядъ московскій. Знати, що Выговскій зъ своєю партією, бажаючи урядъ московскій обурити на Пушкаря, прирадили повабити Москалѣвъ на таки̂ жь поданя, яки̂ робивъ Пушкарь: Лѣсницкій въ имени гетьмана й усего во̂йска запорозкого прохавъ комісарѣвъ за для впорядкованя певного реєстру, що бъ козако̂въ не було бо̂льшь вызначеного числа, 60 тысячь, що бъ такимъ побытомъ не квапилось поспо̂льство свавольно въ козацтво втискатись, черезъ що выходять и чвары и бунты; во̂нъ у купѣ раявъ по̂слати воєводо̂въ въ украиньски̂ мѣста й показувавъ на шѣсть мѣстъ, де зручно воєводамъ пробувати: Бѣлу-Церкву, Корсунь, Нѣжень, Черниго̂въ, Полтаву й Миргородъ; „про се, мовивъ Лѣсницкій, и гетьманъ и все во̂йско запорозке пренизько чоломъ бє; то̂лько тымъ и можна бунтъ угамувати; та хочь великій государь забажає й по иншихъ мѣстахъ воєводо̂въ настановити, то ще й лѣпше за для во̂йска: споко̂йнѣйше буде. Ось и теперь Богданъ Матвѣєвичь Хитрово, во̂дъѣжджаючи, покинувъ небагато во̂йска, а бунту поменшало“.
Урядъ ласкаво привитавъ посольство й настановивъ за комісаря за для реєстрованя козако̂въ боярина Василя Борисовича Шереметева, що мавъ бути за воєводу кієвского; во̂нъ
