кожне зъ своимъ клейнодомъ. Выговскій, зъ булавою въ рукахъ, привѣвъ до рады комісарѣвь польскихъ, Бенёвского та Евлашевского.
„Во̂йско запорозке, мовивъ Выговскій до комісарѣвъ, бажає довѣчнёи згоды та зъєднаня зъ Рѣчю Посполитою, якъ що почує во̂дъ пано̂въ комісарѣвъ ласкаве слово єго королѣвского величества“.
Комісарѣ вклонилися. Бенёвскій почавъ:
„Найвысша истота, що по своѣй волѣ здо̂ймає й у нѣвець обертає царства, поклала въ серцѣ кожного зъ насъ родиму любовь до батько̂вщины; тымъ-то, де бъ хто не блукавъ, а все бажає до дому повернутися. Отъ теперь гадаю собѣ, сталося такъ и зъ во̂йскомъ запорозкимъ, що звернулося до єго величества Ивана Казимира, бажаючи вѣрного по̂дданьства, та просячи єго протекціи собѣ й усему люду украиньско-рускому. Се добре вы робите, панове-молодцѣ: дай Боже, що бъ съ того выйшло щастє за для спо̂льнои батько̂вщины нашои. Ось десять вже роко̂въ, немовь двѣ матери за одну дитину, змагаються за Украину два народы: Поляки та Москалѣ. Поляки называють єи своєю власностю, своимъ плодомъ та членомъ, а Москалѣ, користуючись зъ вашои хоробрости та вашои шаблѣ, бажають чуже собѣ засягти. Тяжко намъ удержати одному кому небудь за собою одно нероздѣлиме тѣло; мы хочемо розтяти або розо̂драти єго навпо̂въ та засягти собѣ по половинѣ: черезъ те гине край вашь, пустѣють поля; сѣє Москаль ненависть помѣжь нами та вами на родючихъ поляхъ Украины, поливає ихъ кровью христіяньскою, а ворогъ душь людскихъ, дияволъ проклятый, умысне насъ до того приводить на погибель нашу… Праведно скажу вамъ, панове-молодцѣ: зъ Божои благодати такъ сталося, що мы, вдаривши себе въ груди, по̂знали грѣхи наши̂ й выбачили одно другому наши̂ вины. Самъ Богъ розплющивъ вамъ очи, що бъ скинули ярмо неволѣ та повернулися до стародавнои свободы. Зъ якою, мовь батько, любовю, зъ якою радостю найяснѣйший король почувъ, що прибули ваши̂ послы, тому й я бувъ за свѣдка, та й вони сами̂ вамъ те жь скажуть. Теперь насъ присылає до васъ цѣла Рѣчь-Посполита, просить вона васъ, панове-молодцѣ, зъєднатися зъ нами, що бъ у купѣ рятувати батько̂вщину, вкупѣ славы здобувати, вкупѣ въ згодѣ кохатися. Вы теперь поспытали
