Сторінка:Микола Костомаров. Гетьманованє И. Выговского и Ю. Хмельницкого (1891).djvu/86

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана
— 76 —

„Мы покликали васъ приборкати бунто̂внико̂въ, а не на те, що бъ неповинныхъ забивати та въ полонъ гонити. Якъ будете въ насъ такъ поводитись, то здорови̂ до дому не до̂станетесь“.

Боячись на себе повстаня, гетьманъ мусивъ одо̂йти до Веприка на Украину, та дозволити козакамъ бити Татаръ, якъ ти̂ будуть свавольствувати. Татаре почали тодѣ тѣкати за рѣчку Псёлъ; козаки гонялися за ними; що дня обо̂зъ все порожнѣвъ. Всѣмъ загально зъ Москалями не було охоты, а тымъ часомъ черезъ напады якихсь загоно̂въ на Каменне та Олешню, Москалѣ, скупившись, ускочили на Украину та почали й собѣ палити села та бити Украинцѣвъ. А тутъ ще Сербы, що були у во̂йску Выговского, всякого свавольства та лютости додали. Козаки, чуючи, що й Татаре, й Москва, й Сербы пораються у нихъ дома, коли сами̂ вони въ чужо̂мъ краю, тѣкали съ табору безъ упину. Полковники стали нарѣкати й на гетьмана, й оденъ на другого. Навѣть ти̂, що були запеклыми ворогами московского панованя, й ти̂ стали на гетьмана. Гуляницкій докорявъ, на що во̂нъ завчасу прийшовъ на царску землю, та то̂льки дратує Москалѣвъ.

„Та хиба жь не ты першій го̂ршь за всѣхъ мене на сю во̂йну по̂дмовлявъ?“ сказавъ єму гетьманъ.

На радѣ счинилася сварка та безладє; мѣркували и̂ такъ и инакъ; схаменулися, що взялися воювати занадто хапливо та нерозсудливо. Царскій посолъ не вертався. Выговскіи̂ гадавъ собѣ, що налякає московскій урядъ рѣшучими заходами, сподѣвався, що той самый дякъ Кикинъ зновъ приѣде зъ речами, любыми козацкому самолюбству и вже загадувавъ, що бъ готувалися витати бажаного посла. Але настававъ листопадъ, наближалися осѣнни̂ дощѣ, се бъ то година зовсѣмъ незручна до походо̂въ по чужому краю. Москалѣ, що безъ перестанку ѣздили одъ воєводо̂въ путивельскихъ у обозъ козацкій та назадъ, лякали козако̂въ, що въ Сѣвскому збирається велике во̂йско. Гетьмана примусило загальне ремство вернутись, не до̂ждавши посла й не показавши Москалямъ своєи силы.

Дня 8. листопада гетьманъ написавъ листъ до воєводы путивельского князя Григорія Долгорукого съ табору по̂дъ Богачкою, за пятьнайцять верстъ во̂дъ Днѣпра.