князю Олексѣю Микитовичу Трубецкому. Зборове мѣсце вызначено въ Сѣвску, куды бояринъ прибувъ 30. сѣчня.
И Выговскій и Безпалый разомъ звертались до Москвы: першій, якъ и перше, прохавъ спинити колотнечу, бажавъ зо̂йтися съ комісаремъ та зновъ учинити згоду; другій прохавъ прислати пороху та олова. Дня 13. лютого, Трубецкому подано потайный наказъ, що бъ учинивъ зъ Выговскимъ згоду, а слѣдкомъ за тымъ во̂нъ одержавъ 18 екземплярѣвъ царского листу, що по̂дбурювавъ Украинцѣвъ на зрадника та кривоприсяжця Выговского, й съ царского наказу, 18. лютого по̂славъ Безпалому гарматни̂ набоѣ и во̂йсковыхъ на помо̂чь. Въ потайному наказѣ, съ 13. лютого, було написано, що бъ Трубецкій зо̂йшовся зъ Быговскимъ й вызначивъ раду въ Переяславѣ, де мусять бути всѣ полковники та чернь, й ся рада мала полагодити всѣ суперечки. Поки збереться рада, боярину дозволено зробити Выговскому велики̂ уступки, якъ що потреба буде. Бояринъ мавъ знестись зъ Выговскимъ, й, найперше, по̂сля обопо̂льнои згоды. Трубецкій повиненъ бувъ одвести своихъ во̂йсковыхъ, а гетьманъ пустити во̂дъ себе Татаръ. Що бъ запобѣгти неймовѣрству Выговского, обыдва боки мали выконати присягу. Бояринъ, зъѣхавшись зъ Выговскимъ, въ имени царя звѣстить єму забутє усего минулого, й гетьманъ покаже єму ти̂ пакты, що учинивъ съ Поляками. Бояринъ згодиться дати гетьманови й усему во̂йску козацкому таки̂ жь права й привилеѣ, якихъ обѣцялися козакамъ Поляки. Мусимо гадати, що змістъ Гадяцкихъ пакто̂въ бувъ не цѣлкомъ вѣдомый Москвѣ, бо въ наказѣ зроблено вымовку, що згодитися на таки̂ пакты съ царемъ можна то̂лько тодѣ, коли въ тыхъ пактахъ не знайдеться высокихъ и затєйныхъ статей, що нє къ чєсті ґасударєва имєни. А про те урядъ московскій добре знавъ, якихъ выгодъ вымагавъ во̂дъ Поляко̂въ, по гадяцко̂й умовѣ, Выговскій самому собѣ й старшинѣ; во̂нъ розумѣвъ, що найбо̂льшими мотивами прихильности до Польщѣ суть власни̂ сподѣванки старшинъ, й черезъ те щедро сыпавъ свои дарунки. Гетьманови обѣцялися дати додатокъ на булаву; згоджувалися зробити єго кієвскимъ воєводою; єго родичамъ и приятелямъ й загально полковникамъ и усѣй старшинѣ поклали дати каштеляньства и староства; обѣцялися скинути Шереметева й не приводити во̂йсковыхъ на Украину, гетьманъ
