же має зо̂ставатися въ по̂дданьствѣ й зламати спо̂лку съ Татарами. Атже жь всѣ си̂ обѣтницѣ могли мати силу то̂лько тодѣ, коли на радѣ, що скличе Трубецкій у Переяславѣ, наро̂дъ признає гетьманомъ Выговского; коли жь выйде не такъ, то Трубецкій доручити мусить булаву тому, кого оберуть, й новому гетьманови во̂ддати староство чигириньске, яко належно̂сть уряду гетьманьского.
Дня 20. лютого прибувъ зъ Москвы до Сѣвского по̂ддячій Старковъ и заразъ же єго выряжено до Выговского въ зѣнько̂вскій таборъ. Слѣдомъ за нимъ Трубецкій присунувся близше до межѣ украиньскои й 1. марця прибувъ до Путивля. Съ тои поры три тыжнѣ велися перемовы, та, на превеликій жаль, подробицѣ ихъ намъ невѣдоми̂. Трубецкій любенько листувавъ до Выговского й домовлявся, якъ учинити згоду, але розсылавъ до народу проклямаціи, що бъ одностайне стали на зрадника Ивашку й не квапилися на єго облесливи̂ листы.
Дня 24. марця приѣхавъ во̂дъ Выговского Старковъ изъ звѣсткою, що гетьманъ прохає Трубецкого, що бъ прибувъ до него на розмову верстовъ за десять во̂дъ Ромна, але въ листѣ до Трубецкого не було нѣчого написано про таке побаченє.
Вырядивши Старкова до Москвы, Трубецкій, 26. марця во̂дправивъ молебень гро̂зному и страшному Спасу й рушивъ зъ усѣмъ во̂йскомъ на Украину. Во̂нъ во̂дписавъ у Лохвицю до Куракина, а въ Роменъ до Безпалого, що бъ приходили до него. Дня 30. марця прибувъ Безпалый зъ своими полковниками та осаулами. Трубецкій мовлявъ до козако̂въ, що прийшовъ не воюватися, а що бъ спинити колотнечу та розливанє крови, запевнявъ ихъ царскою ласкою й наказувавъ во̂дписати до мѣстъ та мѣсточокъ, що поквапилися на Выговского облестощѣ, що бъ люде каялися та зновъ вернулися по̂дъ самодержну руку царску. „Учини, гетьмане, пильный наказъ, по̂дъ стратою, своимъ полковникамъ и осауламъ и всѣмъ козакамъ, мовлявъ до Безпалого Трубецкій, що бъ вони жаднои кривды не чинили по „государевыхъ“ „черкаскихъ“ мѣстахъ, не били людей, не хапали ихъ у полонъ, не грабували й нѣякои кривды не чинили, анѣ насильства анѣ розору, а „государевымъ“ во̂йсковымъ людямъ нашимъ во̂дъ мене заказано те жь по̂дъ стратою“. Безпалый обѣцявся й єго выряжено до Ромна.
