Сторінка:Микола Костомаров. Руіна II. Гетьманованнє Многогрішного (1893).djvu/103

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана
— 93 —

єго Гвинтівчину прихильність і вірність до царя, післав козаків убити єго. Гвинтівка прикинув ся перед Волконським, нїби вперше чує від него про арештованнє гетьмана. Таким чином давний гетьманів приятель і товариш, скоро довідав ся, що Демянови зрадила доля, загадав ся нетілько відчахнути ся від него, але покористувати ся ще з сего лиха і стати в таборі ворогів єго. Не вдало ся одначе Гвинтівцї таке лукавнованнє. Мокриєвич був уже у Путивлї і від него воєвода Волконський чув, що Гвинтівка в зрадї однодумен з Многогрішним, Мокриєвич прохав при нагодї придержати Гвинтівку. Даремне Гвинтівка виправдував ся перед воєводою: Волконський відповів: „Не моє дїло розбирати, хто з вас виноватий, а хто правий, в Москві розберуть.“ Він вирядив Гвинтівку під вартою до Сївска.

Звістка про вчинок з гетьманом прийшла в Москву 21 березоля, ранїйш нїж могли привезти туди самого гетьмана. Зараз з Москви вислали на Україну царську грамоту; в грамотї виславляли старшину за те, що вона не піддала ся зраднецьким Демяновим напучуванням і взяла єго під варту. Правити Україною, доки вийде наказ — велено обозному, Забілї з двома суддями: вони мусїли часто списувати ся з „Малоросійскимъ Приказомъ“ і з краєвими воєводами. Велено було розіслати по полках іменем царя усовіщування, щоб Українцї були вірними до царя а Дорошенкових післанцїв, що прибули тодї в Батурин до Многогрішного, велено випровадити в Москву. Грамоту повезли на Україну стольник Самарин та піддячий Шестаков. Тодї-ж таки післали з Москви стрілецького сотника Горюшкина, щоб їхав він київським шляхом через Калугу на Сївск, зустрівши гетьмана, забрав єго у козацьких старшин і з великою осторогою привіз в Москву. А воєводї сївскому Вердеревському велено було випровадити в Москву осаула Грибовича.

Самарин прибув в Батурин 1-го квітня і того-ж дня доручив обозному царську грамоту, запевнивши їх іменем царя, що цар незабуде їх услуги тай по сусїдних землях піде про їх добра слава, що їх не підманили баламутні влещування Многогрішного і єго порадників. Старшина зараз вирядила до царя гонцїв прохати, щоб дав наказ скликати раду про вибір