нового гетьмана. У купі з тим післані були нові доводи зради Многогрішного.
Батуринський сотник Карпович висловив перед ґенеральною старшиною, що приїздив в Батурин з Чигирина від Дорошенка Семен Тихий і привозив Спасів образ. На чому Тихий з гетьманом Многогрішним заприсягали один одному, того не знати, але потім Многогрішний післав єго з Тихим за Днїпер. Ми прийшли, говорив далї Карпович, в Канїв, де живе митрополїта Тукальский. Ми пішли до него. Семен Тихий поклав на столї образ, а Тукальский познаменував ся до того образа і спитав: „Ну що ви там доброго зробили?“ — „Про що їздили, все те й справили“, відповів Семен Тихий. Тодї митрополїта підійшов до сотника взяв єго за гузик і мовив: „От так би й давно, пане сотнику! треба було вашому гетьману зробити. Самі добре тямите за кого сам, той і пан, а турецького султана така велика сила війска, що знати муть єго і Поляки і Москва. Не то що на нас не відважить ся нападати, але ледви і власні міста чи спроможуть ся обороняти. Від сего часу наші гетьмани стали приятелями і все піде на добрий лад.“
Були перехоплені листи Василя Многогрішного полковника чернигівського, що писав він до наказного-ж чернигівського полковника Леонтия Полуботка. В тих листах спостерегли заходи, не пустити в Чернигів харчів задля царських ратних людий.
3-го квітня старшина, що правила лївобережною Україною, звістила, що усїх кріпаків Многогрішного уже взято під варту, а замісць їх на уряди посажені інші люди. Замісць Василя Многогрішного і Куменки, зробили полковниками в Чернигові Борковського, а в Стародубі Григория Дащенка. В нїженському і прилуцькому полку на полковницькі уряди сїли прежнї полковники Пилип Уманець і Лазар Горленко. Уряд полковника переяславського вернули Думитрашку-Райч. В Гадячі посадили Федора Михайленка. В лубенському полку замісць Демянового зятя Андрія Нестеренка став полковником якийсь Михайло Степанів, а в миргородському полку Іван Дубяга. З усїх крівняків і родичів Многогрішного нїхто не здавав ся таким небезпешним як єго певний приятель Матвій Гвинтівка. Гвинтівка, як говорили про него старшини, кільки
