Перейти до вмісту

Сторінка:Микола Костомаров. Руіна II. Гетьманованнє Многогрішного (1893).djvu/105

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
— 95 —

разів уже показував свою неприхильність до московського уряду, не ходив на бесїду до Неєлова і на старшину, котра була вірна до царя дивив ся вовком. Покинувши нїжинське полковництво і жінку, він на першому тижнї великого посту приїздив до гетьмана: про щось нишком з ним на самотї побалакав і поїхав в Короп. Зараз після того як арештували гетьмана, старшини не відаючи того, що Гвинтівка з Коропа поїхав до Путивля, післали до нїжинського воєводи Ржевського прохати, щоб придержав Гвинтівку. Але воєвода Ржевський через те, що Гвинтівки не було в Нїжинї, звелїв взяти під варту єго жінку і сина Феська, а двір Гвинтівчин запечатав трома печатками. Потім покликав до себе наказного нїжинського полковника Гуменського, війта, бурмістра, значнїйших козаків і міщан і взяв з них присягу на вірність цареви, а Гуменському звелїв розіслати по нїжинському полку унїверзал, щоб сотники, атамани, війти і лїпші люди мійські і сїльскі приїздили в Нїжин до воєводи заприсягати. Все отсе справило ся швидко і гаразд. Знати одначе, що бояли ся, аби несподївані арештованя гетьмана не наробили колотнечи в народї. Нїжинський воєвода, посилаючи про се звістку в Москву, велїв своєму гонцеви об'їздити українські села і міста, а прямувати пустими степами. Усїх ратних царських людий, які були в Нїжинї, воєвода для безпечности зібрав до замку і поставив на мурах варту. На другий день після присяги, Нїжинцї хоть і запевняли воєводу, що царським ратним людям не треба сподївати ся нїчого лихого, а воєвода не няв їм віри і велїв Москалям нїкуди не виходити з замку. Архиєпископ Лазар Баранович писав до царя, що й він вислав, від себе по всїй Українї своє посланиє, напучуючи „своїх овечок“, щоб були певними тому, кому заприсягли і не слухали ся нїяких баламуцтв.

Скоро закованого гетьмана привезли в Москву, ґенеральний писар Мокриєвич подав до „Малороссійского приказу“ на Многогрішного донос скомпонований з 38 пунктів. Він обвиновачував гетьмана, що той зносив ся з Дорошенком, маючи на думцї зрадити цареви і пристати до турецького султана. Тим то він, Многогрішний, по всїх полковницьких урядах посадовив своїх родичів та приятелїв і всїми заходами простав вороговання до уряду московського. Були списані слова геть-