Сторінка:Микола Костомаров. Руіна II. Гетьманованнє Многогрішного (1893).djvu/111

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана
— 101 —

для них се прикро і сутяжно. Я, перебалакавши з Неєловим, звелїв поменшити стрілецьку варту. А старшинам я не забороняв сходити ся з Москалями і назирцем за ними челядників не посилав.“

Далї єму мовили:

„І ся старшина сьвідчить, що ти зрадив великому державцеви, до Дорошенка посилав ченцїв, вони за тебе присягали. А Дорошенко присилав до тебе в Батурин своїх післанцїв з образом і ти перед ними заприсяг ся і дав Дорошенкови 24000 ефимків. Кажуть на тебе, що ти по всїх полках посадовив на уряди своїх родичів та однодумників і в усї полки посилав унїверзали, щоб усї йшли в облогу.“

Демян відповів:

„Ченцїв до Дорошенка я не посилав і він до мене Спасового образа не присилав, а був у мене від Дорошенка Сомен Тихий, щоб вернути людий полонених на сїм боцї Татарами. 24.000 ефимків Дорошенкови я не давав. З самого початку мого гетьмановання такої сили ефимків у мене не було, навіть двох тисячів левків в зборі не трапляло ся. Полковників я поперемінював за порадою старшини.“

Далї знов питали у гетьмяна:

— „Кажуть на тебе, що ти скликав старшину і казав нїби то цар писав до тебе, щоб ти поприсилав старшин в Москву, а з Москви зашлють їх на Сібір: от проте то ти й добро своє вивозив в манастир, сам хотїв їхати з Батурина до Лубен, а гутірку пустив, що їдеш молити ся Богови до Києва. Степану Гречаному велїв ти понаписувати, що в Москві коїло ся таке, чого нїколи не бувало, щоб потім вичитувати те козакам і говорити: „Бачите, яка Москва зрадлива.“ Признавай ся: чи так було?“

Гетьман відповідав :

„Нїчого сього я не говорив, Гречаного писати брехнї я не підмовляв і добра свого не вивозив, та нїчого було й вивозити: у мене всього 150 червінцїв та 60 золотих. Справдї хотїв їхати в Київ, а не в Лубни, і не на те, щоб бачитись з Дорошенком, а щоб помолити ся Богови.“

— „А чи правда — питали у него — що ти покликавши до себе Дмитрашку Райчу, радив ся з ним, яким чином повбивати царських людий?