і прощаючи провинність скоєну через баламуцтво зрадника Бруховецького, казав заприсягти на певну, не зрадливу покірливість „богохранимій“ державі царській.
Тимчасом Дорошенко, вирядивши за Днїпро свого брата Григорія, сам зупинив ся туди йти, бо прийшла до него звістка, що єго наказний гетьман Демян, пристає під царську руку. Виходило таке, що Дорошенкови треба обороняти ся і проти Суховієнка, котрого обібрали Запорожцї, і котрий здобув ся на підпору в Криму; і проти Многогрішного з усїма єго прихильниками, що тягли до Московщини. Мусїв Дорошенко відкручувати ся й перед Москвою й перед Польщею й перед Кримом. Він почав влещувати Москві і запевняти, що волїє пристати до царя: він написав до боярина Шереметєва, що бачачи приязнь між царем московським і королем польским, хоче поводити ся з Москалями в любові і згодї, ще лїпших нїж перш; він запевняв, що з Татарами вже розцурав ся і бє їх; а що ходив він за Днїпро, так то тому, що полковники вимагали, щоб визволив їх від зрадника Бруховецького. До Котельви ходив через те, що Ромодоновський почав налягати на се місто; от він, Дорошенко, і визволив Котельву, але не стежив царського війска. А коли народ лївобережної України, скинувши з гетьманства зрадника Бруховецького, обібрав єго на гетьмана, так на те вже була така воля Божа. На останку Дорошенко прохав Шереметєва не посилати до Українських міст царського війска і тримати ся з ним, гетьманом, приязни і згоди. Шереметєв відписав до него на двоє: прикинув ся — нїби йме єму віри, але потроху доводив, що тямить єго викручування. Виряжений Дорошенком брат єго Григорій вибрав собі резиденцією Козелець. Шереметєв вирядив до єго ротмистра Рославлева, щоб напутав заприсягти цареви, що про се Григорій і сам писав до Шереметєва; одначе-ж коли Рославлев заходив ся про се балакати, Григорій мовив до него: „З якої неволї я присягати му? я людина вольна; як орел сизий лїтаю“.
— „А ти-ж писав про се до боярина?“ відповів єму Рославлев.
— „Я писав, мовив Григорій, щоб він з нами колотнечи не заводив. Чому у нас нема ладу? тому, що нас трудно зневолити, ми стоїмо за наші козацькі вольности. За них усї ми
