Сторінка:Микола Костомаров. Руіна II. Гетьманованнє Многогрішного (1893).djvu/22

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
— 12 —

вецького, Шереметєв розгорів ся проти Методія, найпаче вичитавши в тому листї образливі речи про себе. Він віддав Методія під варту. Небавом після того вартові сотники і стрільцї доносили, що Методій гуторить, буцїм то король польский, під'южений Дорошенком, заборонив пропускати по Днїпру запас хлїба задля царського війска у Київі. Воєвода Шереметєв спитав про се у Методія: єпископ відповів, що навпаки; єму проте розповідав ще в Чернигові вартовий ротмістер Солнцев. Шереметєв тодї поміркував, що коли розійдеть ся по людях чутка про оті Методієві речи, то з того вийде „великое сумнительство“ і ратні люди не сподївати муть ся вже, що прийдуть їм харчі. Отож воєвода й став на тому, щоб випровадити єпископа в Москву і писав туди „в Малоросійскій приказъ“, що ігумени манастирів київських, київський війт і бурмістри сьвідчать, що ворохобня розпочала ся з того часу, як Методій зійшов ся з Бруховецьким; тим то він, Шереметєв, боїть ся, щоб єпископ у Київі не накоїв якої-будь ворохобнї, через те й виряжає єго до великого державця.

В Москву повіз Методія водою по Днїпру стрілецький голова Мещеринов. Коли він з своїм узником приплив до старого Бихова, так комендант бихівський, польский служивець, говорив єму: „Я служу однаково, що своєму королю, що твоєму цареви і мушу остерегти тебе, щоб ти не плив на Могилїв; там мужики своєвольні і єпископа у тебе відібють. За день до твого приїзду пробігло на двох конях двох ченцїв з Київа до Могилева, щоб там збаламутити і підняти народ, відняти у тебе єпископа“. Мещеринов звернув на Чауси.[1] Методій тодї мовив до него: „Бог до вас добрий! гаразд, що ви не поїхали на Могилїв, а то-б самі побачили, щоб там з вами стало ся“.

В Москві взяли Методія на опит. Він нїчогісенько на себе не сказав. Єго виправили до новоспаського манастиря на заточеннє. На сему й скінчили ся історичні вчинки сего чоловіка.



  1. Місто в Могилївщинї.