Сторінка:Микола Костомаров. Руіна II. Гетьманованнє Многогрішного (1893).djvu/69

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
— 59 —

се не згоджувались, а Дорошенко без заставників не виряжав своїх післанцїв до комісиї. На останку стали на тому, щоб розпочати переговори листами. Дорошенко списав проєкт договору 10 Мая року 1670, властиво се був наказ козацким комісарям Вуєховичу й Гапоновичу і з него знати, що Дорошенко і тепер тримав ся того ґрунту, на якому Виговський зложив колись Гадяцьку умову; тілько, що тепер відбивав ся досьвід пережитого часу. Свобода православної релїгії була тепер обговорена ще виразнїйше й ширше. Православна релїгія повинна була користувати ся свободою на рівнї з латинською скрізь, де тілько сягала українська мова, чи то в коронї польскій, чи в великому князївстві литовському; унию зовсїм скасовано; усї церкви й монастирі, що були в униятів, повинні були перейти на православиє з усїма їх маєтностями; нїхто нї з духовних нї з сьвітських людий не мав права будувати униятські церкви, нї по власних маєтностях, нї на землях королївських. Митрополїту київського невідмінно вибирати духовенству і сьвітським людям і затверджувати єго гетьманови: в сенатї він займати ме місце поруч з архиєпископом латинським львівським; з ним сидїти ме пять православних єпископів. В київському воєводстві всї урядники невідмінно повинні бути православними, а в брацлавському і чернигівському воєводстві можна бути і латинянам. По всїх містах корони і великого князївства православна релїгія не повинна шкодити нї шляхтї, нї міщанам займати урядницькі посади. Київська академия повинна набути такі самісїнькі права, якими орудує академия краківська; у Київі не можна заводити єзуїтських шкіл; другу таку академию завести в Могилеві, або в інчому містї, де буде зручнїйше, але з правами такими, які мати ме київська. Заводити школи і друкарнї скрізь і кожному вільно. Видати і оголосити повне прощеннє за колишнї усобицї і знївечити усї акти списані на шкоду кому будь за повстаннє проти Польщи. По воєводствах київському, брацлавському і чернигівському дозволити жити козакам по всїх маєтностях: королївських, панських і духовенства і орудувати правом власности на землї, доми, хуторі, млини і інче; користуватись правом гнати горілку, варити мід і пиво без жадної перешкоди від панів, або від старост. Війско запорожське вимагає, щоб у трех воєводствах: се-б