„Відаю, — пиав с Дорошенко до гетьмана, — що я тут не потрібний. І приїздити моїй жінцї до мене не треба, але що наказують, те й по нуждї чиню. Як що твоя ласка, мій добродїю, напишеш лист, щоб мене відпущено, то може і про приїзд моєї жінки забудуть і мене відпустять“.
Цьвітня 24-го піддячий Юдин виїхав з Москви, єму доручено привезти до Москви Дорошенкову жінку. Мая 4-го прибув він до Батурина.
Гетьман, як звичайно привитавши, казав єму: — Я чиню волю царську і жінку Петра Дорошенка з Сосницї до її чоловіка виряджу і підводи дам. Тільки мушу сказати, що коли за царським наказом ми приймали Дорошенка, то запевняли єго, щоб жити єму з жінкою, братами та кревними, де вони забажають на сегобічній Українї. Він з Москви до мене писав, бити чолом цареви, щоб відпустили єго назад у Сосницю. А про жінку свою — щоб вирядити до него у Москву, він менї не писав.
„Петро Дорошенко, — сказав Юдин, — про се бив чолом не силоміць. Єго чолобитна з єго рукою у Приказї“.
Гонець показав гетьманови списану чолобитню. Самійлович сказав: „Я ще до царського наказу, прочувши про Юраськів прихід, наказав перевести з Чигирина Дорошенкову неньку, тестя єго Яненка, жінку Грицька Дорошенка і колишню старшину. Тесть з старшиною живе у Нових-Млинах, мати — у Сосницї, інші-ж - при менї у Батуринї. Що до поради Дорошенкової, вивести людий з місточок та сїл біля Чигирина, так вже відтіль люди і самі ледві що не всї вийшли на сей бік. А що він прохає, щоб кривд єго добрам не було, аджеж єго пасїки та луги за Чорним лїсом. Нїхто не забороняє туди єго людям їздити, тільки їм самим не можна туди їздити, бо там стоять Татаре.
Мая 6-го Юдин у Самійловича побачив Дорошенкову матїр, бабусю Мітродору, братів Грицька і Андрія та Петрову жінку. Дорошенко прислав з Москвн до гетьмана ще лист козаком Левченком. Він листував, що царським наказом велено жінку єго до него приставити; він же бажає, щоб гетьман навіть єго самого на Україну узяв, памятаючи свою обіцянку.
— Бачиш, — сказав гетьман Юдинови: — Дорошенко не пише, що він бив чолом цареви про свою жінку. Я Доро-
