Сторінка:Микола Костомаров. Руіна III. Гетьманованнє Самійловича (1894).djvu/13

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
ГЕТЬМАНОВАННЄ ІВАНА САМІЙЛОВИЧА.
 


I.

Як вернув ся з Москви в квітнї 1672 р. Карпо Мокриєвич, в Батуринї зібрались значні люди козацького стану: ґенеральна старшина, полковники, полкова старшина, отаманнє та війскові товариші. Вони поклали прохати царя, щоб раду для вибору складено без козаків простих та поспільства з тої причини, щоб, як вони казали в прозьбі, „від великого скуплення поспільства не повстало якої небудь ворохобнї“. Від сеї батуринської попередньої ради виряджений був до Москви від усего війска запорожського колишнїй чернигівський полковник Іван Лисенко зі статтями, що мали вагу умов, на яких бажали вибирати нового гетьмана. Чимало було в тих умовах такого, що повинно було подобатись Москві. Прохала старшина, щоб без царської волї, без ради зі старшиною, гетьман і не писав до чужоземних володарів і не зсилав ся з ними через післанцїв. До сего часу московський уряд забороняв місцевій власти козацькій зсилатись з чужими державами, що даремно вимагали Українцї; тепер вони самі прохали сего і само по собі без усякої потреби, а щоб тілько догодити Москві. В своїй прозьбі старшина висловила бажаннє, щоб гетьман не мав права інакше карати козаків та посполитих, як тілько з присуду війскового суду і се повинно було робитись через те наперед, щоб не чинилось раз-у-раз того, що дозволяв собі чинити самохіть ски-