А тимчасом до Батурина прийшло багато Українцїв, як казали чоловіка з 400. Вони вирядили в місто до обозного та до суддїв від себе чоловіка, щоб він сказав:
„Нам невідомо, де Ви подїли гетьмана, що був, а тепереньки у нас немає гетьмана. Ми прийшли до Батурина та й стоїмо в полї, щоб вибирати гетьмана, — виходи-ж до нас на раду.
Обозний відповів:
„Без царського дозволу ми не сьміємо виходити до вас у поле на раду, а ось прибуде з Москви царський боярин, тодї і збереть ся рада тай виберуть нового гетьмана.“
Післанцї ходили і до Григория Неєлова, яко до начальника московського війска в Батуринї й казали єму:
„Виходи до нас та приводи ґенеральну старшину, нехай несуть і війскові клейноди.“
Й Неєлов також як і обозний відповіли нї се, нї те, але зауваживши, що в Батуринї почали змавляти ся дехто з чужих, звелїв зачинити батуринський замок та не впускали туди нїкого чужого. Сама старшина вирядила до Ромодановського післанцїв прохати єго, щоб він поспішав ся з царським війском, а то народ повбиває її, сердячись за те, що не виїхали в поле на раду. Тодї Ромодановський писав до Москви, що, як доходили до него відомости, і проміж старшиною стало безсовістно.“ А в Москві пішла поголоска, що на Українї бажають вибрати на гетьмана Сїрка, що найбільше сего намагаєть ся чернь, але не від того дехто й між старшиною. Але Москва зовсїм не хтїла вибору на гетьмана Сїрка: єму не няли віри стілько, що й на думку не ставало нїкому постановити єго на чолї усего козацтва, підвладного московському цареви. В Москві відали й розуміли Сїрка: справжнїй запорожець, він не відзначав ся встійностю і легко збочував за всяким потягом і се доводило усе єго минуле життє; колись укупі з усею Україною був заклятий ворог Поляків й вірно служив московському цареви, як сей воював з Польщею, опісля пристав до Дорошенка, знов від него відчахнувсь, тримав ся Суховієнка з Ханенком, а те знов вкупі з Ханенком пристав до Поляків, тепер-же розлїчуючи, що про него склала ся в народї добра слава, почав гадати про гетьманство під царською рукою. З московського боку чудно-б було
