Сторінка:Микола Костомаров. Руіна III. Гетьманованнє Самійловича (1894).djvu/185

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
ЕПІЛЬОҐ.

Протягом р. 1686 уряд московський лаштував ся до війскових справ. В маю вислано царські унїверсали до гетьмана і на Сїчу до отамана кошового: переказуючи кривди Кримцїв, наказували запорожцям — зібрати ся усїм своїм війскам низовим тай промишляти по тих „перелазах“, якими звикли Татари переходити, нападаючи на землї Московщини. А в листопадї того-ж таки року видано до всїх „служилих“ людий Московщини царський приказ і прираду бояр, щоб лаштували ся в похід проти Кримцїв. Похід мусїв розпочати ся р. 1687. Про причини, що примусили московський уряд розірвати згоду, оповіщали так: Кримцї, мов і перше часто-густо нападали на царські землї і брали в полон силу православного народу, тай продавали єго в неволю, наче товар той; глумили ся з Христового імени, а свого клятого лжепророка Магомета возвеличували. За царя Федора Олексїєвича з ханом кримським хоч і було умовлено роз'єм на 20 років, а проте Татари не додержали терміну, і небавом після умови нападали на Торг[1], приходили до Ізюму[2]; на солоних озерах полонили велику силу робітників і забрали в неволю. Року 1682 азовські, кримські і нагайські Татари приходили до Валуйок, полонили воєводу Мезенцова і богацько людий. Р. 1684 Татари біля річки Міусу побили ватаги Зїньківцїв, Полтавцїв і Кобелячцїв; нападали на людий і по побережю річок Орелї і Самари; забирали в полон і їх і товар їх. Р. 1685 Азовцї приходили до Ба-

  1. Торжська слобідка в купянському повітї біля річки Жеребця.
  2. Повітове місто в Харківщинї.