щі, на час лишивши своїх гетьманів з війском. Королеві сї відвідини наробили переполоху у народї. Пішли ріжні поговори. Одні казали буцїм то Поляки згоджують ся з Дорошенком та з бусурменами і хтять воювати царську державу; інші — буцїм-то польский король з'єднавсь з московським царем на лихо козацтву, разом на Українї піде московська і польска потуга і примушувати муть Українцїв до покори Полякам. Самійлович, що сам був проти Поляків, по царському наказу заспокоював своїми унїверсалами народний переполох. Але, як король пішов, писав до польских гетьманів, щоб вони не вступали у міста та села, що перейшла спід турецької влади у царську державу, бо тубольцї не хтять бути під Поляками і нї защо їм не піддадуть ся.
Поляки, що виявляли заміри захопити собі Україну, не робили проти Москви жадних ворожих вчинків; навпаки, самі шукали запомоги московського уряду тодї, коли Татари на веснї року 1675 вчинили ворожий наїзд на польскі країни. Московский уряд не зрекавсь запомогти Польщі, але заходжувавсь коло сеї справи мляво і неохоче, немов глузував з Поляків, по їх виразу. Ще менше охоче заходжувавсь коло неї Самійлович, і на радах з царськими гонцями та з боярином Ромодановським твердив все теж саме, що Полякам не сьлїд няти віри. По таких доводах гетьмана московський уряд на тому і закінчив, що наказав війску рушати повагом до Днїпра, а за Днїпро не переходити, і таким робом воловодити Поляків, доки почують, що Татари вийшли з Польщі, а тодї написати до польских гетьманів, що вже воювати тепер нема з ким. Даремне кілька разів польскі гетьмани у своїх листах звіщали, що хан взяв те місто, оточив друге, що треба поспішати. Від них відмовляли ся, писали, що московське війско пристане до королївського тодї тільки, коли коронне злучить ся з литовським. Самійлович та Ромодановський, зібравшись з своїм табором біля річки Артополота[1] на провеснї тільки у вереснї досягли Яготина[2] і там зустріли польских післанцїв з звісткою, що хан вже пішов з польских околиць до Каменця. Отамани, по царському наказу, відповідали, що як що так, то
