вибирати, тому-ж то він і підтримував Ханенка проти Дорошенка. Але коли Ханенко зійшов з поля, Сїрко поновив колишню приязнь з Дорошенком, і радив єго — не віддавати клейнодів нї московському бояринови нї лївобережному гетьманови. Тепер, відобравши Дорошенків лист, Сїрко зібрав на раду все сїчове товариство. То була „чорна рада“. В нїй брали участь усї запорожцї, не вважаючи на службовий уряд. І Донцї, хоч вони і гостї, а проте вони козаки, то й їх запрошено на раду. Дорошенків лист прочитано, і уся рада прийняла єго з радостю.
Жовтня 10 Сїрко та Фрол Мінаєв з юрбою запорожцїв, Донцїв і Калмиків прибули до Чигирина. Дорошенко зустрів їх з духовенством на чолї, з корогвами і образами, — і зібрав на раду усїх козаків і поспільство, що лишало ся у него в Чигиринї. Перед сею радою Дорошенко поклав свої війскові клейноди — булаву, бунчук та корогву, і перед св. Евангелиєю проказав присягу на вічне підданьство цареви Олексїєви Михайловичу. Натомісць запорожцї проказали присягу, що „Дорошенка буде принято царською пресьвітлою величностю з батьківської ласки. Він лишати меться цїлком при непорушному здоровлю, чести і добрі, зо всїм єго війском; що єго війскові клейноди лишать ся при нему, що пімсти за свої колишнї провини не зазнає і від всїх ворогів: Татар, Турків і Поляків — царське війско єго заступати ме та обороняти ме; а всї спустїлі місця на правому боцї знову будуть заселені людьми, і по вік користувати муться з вольностий і жити муть так саме, як і лївобережжя.“
Сїрко узяв від Дорошенка війскові клейноди і повіз на Сїч. А 14 жовтня оповістив „Малороссийскій приказ“ про значну подїю і іменем всего коша запорожського прохав, щоб Дорошенка принято ласкаво, відповідно до єго присяги, яку він дав — щиро служити цареви.
Архиєписком Лазар Баранович післав Дорошенкови похвальну грамоту, але гетьманови Самійловичу була дуже прикра отся подїя, і він писав до Приказу так: „Дорошенків вчинок нї що, як лукавство. Не приходить до него підмога нї від Турків, нї від Татар, а тут Поляки в гостинї, майже недалеко, своя-ж приїхала під єго владою зовсїм спустїла. Отож він разом з Сїрком, і пустивсь обдурювати, щоб як небудь часу прогаяти і перезимувати, живність з нашого боку дістати і людий
