Сторінка:Микола Макаренко. Орнаментація української книжки 16-17 століть (1926).djvu/13

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

Серед таких типів окрас визначається високою грамотністю композиції і красою форм композицій вихідний аркуш „Октоих'а“ лаврського друку 1699 року, що виконав його славнозвісний гравер Інокентій Щирський, підпис якого читаємо в правому нижньому кутку: Інокентій Щирскій“ На цьому малюнкові відбилися впливи барокових форм з їх абстрактними площинами, завитками та листям і соковитими гірляндами садовини, що уміло так з’єднують ряд картушів один з одним на тлі чорної одноманітности. Подібного-ж характеру купи яблук, котрі в таких-же самих композиціях легко побачити в рельєфних оздобах вікон та дверей на архітектурних пам’ятниках XVII століття м. Київа: у Братському манастирі, Лаврських будинках та в инших.

5. Євангелист Лука з Апостола, друкованого
Федоровичем у Львові 1574 року.

Зробити загальну характеристику тих намірів, що мали їх майстри, даючи образи святих на вихідних аркушах книжок XVI-XVII завдання дуже століття, й дізнатися, через що на одному аркуші з’явився св. Козьма замість Антонія, або манах Іван замість Петра — цікаве, але важке на цей час, коли ми не маємо ще опублікованих ні самих ритин, ні того архівного матеріалу, що до таких ілюстрацій стосується. Коли-б пощастило відкрити такі, можливо що й неглибокі, але з великими наслідками, таємниці, ми увійшли-б у сферу духовних місцевих інтересів громадянства в минулому, а не тільки самого духовенства. Скажу ще раз — бо обличчя книжки було

14