обличчя морально дуже дорогої читачеві речи. Але вважаю, що зробити таку працю буде передчасним.
Рідкими з'являються й такі композиції вихідного аркушу, як аркуш „Євангелія Учительного“ лаврського друку 1637 року (мал. 4), де основна архітектурна форма полягає тільки в розміщенні мас, а сами маси (що почасти утворюються архітектурними деталями, а здебільшого цілком орнаментальними), де беруть участь речі побутові, рослини, абстрактні форми, людські постаті та погруддя, — різкі. Така композиція цікава для характеристики творців української орнаментації: їхньої незалежности від традиційних форм, сміливости в сполученні елементів, простоти в розумінні форми та безсумнівної волі.
З одного боку — як пережитки старих традицій, з другого — під впливом нової хвилі захоплення формами доби відродження, в композиції малюнку на аркуші трапляються в XVIII стол. чисті архітектурні форми. Але як у таких випадках часто буває, композиції їх наприкінці свого життя, перед своєю смертю стають ще виразніші, величні і навіть переходять всі межі орнаментально можливого, так-би мовити перероджуються. Так, наприклад, на вихідному аркуші Часослова Київського друку 1742 року: архітектурні форми, що маємо там, скомпановано не так, як того потрібують декоративні умови композиції, а так, як вони існують в дійсності, зо всіма реальними елементами,
15
