нію“ лаврського друку 1625 року, зовсім не були звичайні. По книгах вони не вживались, а коли й траплялись, як от і зазначена, то тільки як явище випадкове, що не має нічого спільного з загальним напрямком в художній діяльності на Україні. Запозичений з німецького відродження орнамент, погано вжитий і гірше ще виконаний, не міг подобатись, підійти до попиту людности того часу, що хотіла руху сміливого, форм соковитих та насичених фарб. Тільки такі, як останні, явища в книжковому мистецтві задовольняли глядача і спричиняли відповідні емоції.
Аркуш „Апостола“, що надрукував Федорович у Львові 1574 року, з ритиною євангелиста Луки, як відомо, замикається в архітектурну рамку (мал. 5) і в цій своїй архітектурній окрасі ніби відповідає до дрібниць такій самій ритині в „Апостолі“ Московського видання 1564 р., що друкував його той самий Федорович (мал. 6), і, далі, — в „Апостолі“ Виленського друку 1591 року і аркушеві Острозької біблії 1581 року (мал. 7).
Декорація цього аркуша дає нам чистий зразок архітектурної композиції, що пристосована до книжної окраси, яка надалі, в українських виданнях, поволі ускладняється різними архітектурними елементами та орнаментальними мотивами, а потім і зовсім зникає під впливом цілком рослинної орнаментації, що широко і вільно розкинула гілля своє та листя, що залишає загальному
17
