![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/9/9a/%D0%9E%D1%80%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B6%D0%BA%D0%B8._%D0%97%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%E2%84%9617.png/400px-%D0%9E%D1%80%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B6%D0%BA%D0%B8._%D0%97%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%E2%84%9617.png)
свойого руху, робляться занадто складні, а иноді прикрашені, узорчасті. Між гілками та листом бачимо вже картуші з постатями, або з погруддям святого, а ще далі й ціла біблійна, головним чином, новозавітня сцена. За нею йдуть де-кілька таких композицій, що перед ними рослини відходять на задній план, а ще далі — й зовсім зникають, поступаючись майже виключно таким сценам біблійним.
Таким чином уже наприкінці XVII стол. сюжетна композиція в заставках має своє велике місце, коли не панує цілком, а рослинний орнамент ніби доповнює її, як рамка тої головної, що полягає в картушах, в середниках.
Така загальними рисами схема еволюції заставки. В цьому загальному напрямкові, в розвиткові форм та композицій заставки безліч є ухилів то в той, то в инший бік, почасти залежно від часу, від місця, від напрямку діяльности того чи иншого майстра та громади, що його оточувала, почасти — під впливом різних течій із Заходу, що відбивалися на ритовникові та граверові, почасти — під впливом явищ цілком місцевих. Ухили ці бувають то великі, то малі; иноді — ледве помітні.
У Львівському першодруку, в „Апостолі“ Федорова 1574 р., а далі і в инших виданнях з тієї-ж таки друкарні, маємо низку орнаментальних окрас-заставок, що своїми мотивами, композицією, а так само й рисунком цілком відповідають подібній орнаментації Московського
першодруку, теж „Апостола“ 1564 року. Вони йдуть далі,
45