Сторінка:Микола Макаренко. Орнаментація української книжки 16-17 століть (1926).djvu/40

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана
17.3аставка з „Октоїху“ Львів 1630 року.

свойого руху, робляться занадто складні, а иноді прикрашені, узорчасті. Між гілками та листом бачимо вже картуші з постатями, або з погруддям святого, а ще далі й ціла біблійна, головним чином, новозавітня сцена. За нею йдуть де-кілька таких композицій, що перед ними рослини відходять на задній план, а ще далі — й зовсім зникають, поступаючись майже виключно таким сценам біблійним.

Таким чином уже наприкінці XVII стол. сюжетна композиція в заставках має своє велике місце, коли не панує цілком, а рослинний орнамент ніби доповнює її, як рамка тої головної, що полягає в картушах, в середниках.

Така загальними рисами схема еволюції заставки. В цьому загальному напрямкові, в розвиткові форм та композицій заставки безліч є ухилів то в той, то в инший бік, почасти залежно від часу, від місця, від напрямку діяльности того чи иншого майстра та громади, що його оточувала, почасти — під впливом різних течій із Заходу, що відбивалися на ритовникові та граверові, почасти — під впливом явищ цілком місцевих. Ухили ці бувають то великі, то малі; иноді — ледве помітні.

У Львівському першодруку, в „Апостолі“ Федорова 1574 р., а далі і в инших виданнях з тієї-ж таки друкарні, маємо низку орнаментальних окрас-заставок, що своїми мотивами, композицією, а так само й рисунком цілком відповідають подібній орнаментації Московського

першодруку, теж „Апостола“ 1564 року. Вони йдуть далі,

45