ходження, головним чином, італійського та німецького відродження були джерелом для цих майстрів в дальшому.
Коли у Львівському „Октоїху“ 1630 р. трапляються такі заставки, що їх мотиви цілком виповідають заставкам у названих Апостолах, як на стор. Ні і СПГ (звор.) (мал. 17, 18), а в Львівському Апостолі друку М. Сльозки 1639 р. тільки наслідування цій широкій манері так трактувати орнаментацію, що виявляється в заставках на стор. РВ і СПГ, яка потім переходить в „Цвітну Тріодь“, Львівського друку М. Сльозки 1642 р., — то поруч з ними-ж, правда, в невеликій кількості, маються і такі вузенькі заставки, як заставка Львівського „Октоїха“ 1630 р. на стор. 46 (мал. 31) цілком німецького походження.
До мотивів місцевого характеру, здається, треба-б було залічити і такі заставки, як заставка в „Тріоді Посній“, Київського друку 1627 року (мал. 32), що потім переходила з книжки до книжки, з міста в місто: в Тріоді Київського друку 1631 р. і Львівського того-ж року, Тріоді Львівської 1664 р., де є й підпис майстра „Василій Ушахевичъ року (стор. 14). Своїм сюжетом: „Усопшихъ во благочестіи различныя виды“ вона ані скільки не наближається до заставки, її нагадує вона своїм тільки розміром, найголовніше форматом та тим місцем, що вона займає.
Крім тих мотивів, зразки яких подаємо, трудно знайти багато инших, або який-небудь новий тип в друкарській окрасі української книжки. Всю увагу зосереджували
55
