Сторінка:Микола Рубакін. Про походженє та розвиток мов або як і коли народи навчились розмовляти кожний своєю мовою. 1918.pdf/10

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

більше росписатись про впливи т. з. “Мандрівки народів”, щоб читачі могли собі яснійш зрозуміти чому нові мови: грецька, італійська, французська, румунська, тощо не подібні до старо-грецької, латинської гальської, а наша українська навіки розлучилась з московською.

В сім перекладі ми вжили загально-української мови, пильнуючи яко мога вникнути московщини.

П. К.


ЯК І КОЛИ НАРОДИ НАВЧИЛИСЬ РОЗМОВЛЯТИ КОЖНИЙ СВОЄЮ МОВОЮ?
 

 
Скільки є на сьвіті ріжних мов?

Тепер на цілім сьвіті є більше як вісімсот всіляких мов. В самій Азії нараховано 153 мови, В Африці — 114, в Австралії та Океанії — 117, в Америці — 423, в Европі — 53. Се, — нерахуючи діялектів підмов. А коли і їх порахувати, так усіх їх буде на сьвіті поверх пів-чварта тисячі. Отже, бачимо тепер, кільки на сьвіті мов. Одною мовою розмовляють сотки міліонів людей, а другою тілько кількадесять одиниць. Одну мову, приміром, англійську, можна почути в кожній закутині сьвіта, а другу ніде не почуєте, хіба десь у незнаних нікому безвістях.

Кожна мова — диво над дива.

Але дивота полягає в тім, що всі люди, рішучо усі, розмовляють якою небудь мовою. Рішучо усі, завинятком хіба хорих та вроджених йолопів; і кожний на своїй мові може висловити кожну свою думку, кожне своє бажане, кожне чуте, — усе, що треба, все, що є на гадці. І не тільки висловити, а так, що у-