Сторінка:Микола Рубакін. Про походженє та розвиток мов або як і коли народи навчились розмовляти кожний своєю мовою. 1918.pdf/54

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Уже тепер щаблево перемінюють ся слова з всіляких мов, і декотрі з них стають власностею усіх племен та народів. Таких спільних слів назбираєть ся в протязі часу велика сила. Сему допоможе саме житє, гандель і всілякі инші взаємини людей з людьми: виміна думок, винаходи, книжки, ґазети. Будованя речень теж поволі стануть однаковими в усіх людий, і усі люди пічнуть розуміти один одного. І таке станеть ся.

Але колиж воно буде? А тоді, коли усі люди стануть один одному другами та братами, і нарід не буде йти проти народу, племено проти племена, коли брат не буде вбивати брата, коли багаті та ситі заперестануть чинити зло та винищувати вбогих та голодних, коли людина перестане бути людині ані неправдивим судією, ані немилосердним катом.


Кінець.