й тепер поводиться од кожного хлопця, або дівчинки, котрі учяться, то можна б мати таку сумму, що на неї можна-б наняти настоящаго вчителя і книжок накупити.
От все те, що можна-б зробити тепер громаді за для такого святого діла, як народня освіта, не тративши нічого лишнего і не покладавши на людей великої тяготи. А хоч би там і була яка страта, то вона, через кілька років вернулась би з лишком. Сливе-ж кожному прийдеться йти у військо, а через освіту те ж таки кожний у двоє зменшить свій строк у службі і буде дбати на себе у своёму хозяйству. Яку користь од освіти увесь вік свій буде мати кожний, цего вже й казати не будемо бо покладаємо, що не знайдеться ані жодного чоловіка, окрім хіба якого божевільного, щоб протистояв освіті, або ще базікав про освіту, як про таку річ, котра шкодить народові. На таких, кажемо, божевільних ми й не вважали, коли балакали з вами, добрі люди, про те, яким би робом постановить нашу освіту на иншій кращій лад.
