з проханням взяти його на о. Вранґеля. Але серед добровільців-охотників було надзвичайно мало людей, що могли б бути чимсь придатні на тому острові.
За первинним проєктом передбачалося партію нових колоністів скласти з таких людей: начальник острова, лікар, геолог, метеоролог, завідувач песцового господарства, радист, моторист, кваліфікований робітник. Кожен із них міг узяти з собою дружину. Але обставини примусили змінити це співвідношення. Брак потрібних людей, брак відомостей про самий острів, його економіку, хутрові ресурси та потрібна економія коштів примусили зупинитись на меншому числі людей. Новий склад колонії сконструйовано так: начальник острова, лікар, метеоролог та два радисти-мотористи. Начальника островів Вранґеля та Гералда (милях у сорока на північний схід од Вранґеля) призначив Далькрайвиконком, а вже той, разом із АКО, через відповідні організації добрав решту колоністів. Довгий час сподівалися, що двоє чи троє колоністів беруть із собою своїх жінок. Мені пригадується заклопотаний вираз обличчя уповноваженого
