однією подією: я скупався в крижаному морі, провалившись на кризі біля борта, що її розмила вода відосередниці. Коли б не кінооператор, що в той час був недалеко, справа могла б кінчитись для мене трагічно, бо з води було видно лише мою голову, руками я тримався за край крижини, а вода, що її викидала відосередниця з судна, тягла мене під кригу.
27/VIII. Цілий день стоїмо в тумані, серед легких плавучих криг, що їх вітром несе на норд-вест, а разом із ними дрейфує й „Літке“. Боюсь, що ми вже значно північніше, ніж Гералд, і ближче до північного берега Вранґеля, ніж думаємо. Ми зупинились учора близько 11 вечора в густому тумані. За розрахунками керманичів, Гералд мусить бути, як нам кажуть, палицею кинути, але туман заховує все навколо. Що правда, в розрахунках другого й третього керманичів маємо розходження щодо місця, де ми є, миль на 15 з зюд-осту на норд-вест повз Гералд. Сьогодні пробуємо орієнтуватися, вимірюючи глибини моря та напрям дрейфу, але через брак хоча б відносно пристойної мапи
