жини завбільшки з цілий міський майдан із двосаженним сніговим бар'єром по одному краю, де можна побачити сліди ведмедів та кілька блакитно-синіх озер солодкої води. Мотузяними східниками люди спускаються на крижину, швартують пароплава сталевими линвами з корми та носа й витягають на сніг кишки, пробиваючи для них місце через сніговий бар'єр.
26/VIII. Ранком залишивши крижину-острів з червоним прапорцем на снігу, ми тихою, але після мінімального ходу серед криг, порівняно дуже швидкою ходою, просуваємось на північ, час од часу ламаючи якусь кригу, що відстала від товаришок; масу криги зюд-вест погнав на норд-ост[1].
— Пізніше. Рушили лише о 7-й год. вечора та незабаром зупинились. Цілий день стояли, ждучи, коли вітер розжене туман, що звузив обрій до півмилі в радіюсі. Тепер ідемо на Гералд, щоб звідти востаннє спробувати щастя пробитися до Вранґеля.
Сьогоднішній день позначився лише
- ↑ Тобто південно-західній вітер — в північно-східньому напрямі.
